Створення умов для дітей з особливими потребами
Створення умов для органiзацiї роботи з дiтьми з особливими потребами
Основним завданням педагогічного процесу в контексті інклюзивної освіти має стати створення особливої установки щодо «особливої дитини», а саме: в освітньому закладі має домінувати не жаль до такої дитини, а турбота, емпатійність, чуйність і тактовна взаємодія, з одного боку, а з іншого – ставлення до неї як до рівноправного члена колективу.
У групі може бути не більше трьох дітей з особливостями психофізичного розвитку . При цьому доцільно комплектувати дітей, які мають порушення однієї категорії (слуху або зору тощо). Час перебування таких дітей в навчальному закладі може змінюватися наказом директора цього закладу на підставі висновків психолого-медико-педагогічного обстеження.
Для дітей з ОПР необхідні спеціальні пристосування приміщень закладу: обладнання місця для гри,куточка усамітнення; створення центрів діяльності; наповнення центрів діяльності відповідними навчальними матеріалами,посібниками,літературою,індивідуальними картками- завданнями; розташування меблів таким чином,щоб діти могли працювати індивідуально; можливість вільно обирати центр діяльності і переміщуватися з одного центру до іншого.
Для ефективності навчально-виховного процесу сприяють різні форми роботи: робота з індивідуальними інструкціями; самостійні заняття; робота в парах; робота груп кооперативного навчання.
У дітей з ОПР розвиток мовлення і розвиток мислення - взаємоповязані процеси. Важкі мовленнєві розлади супроводжуються специфічними особливостями інтелектуальної діяльності дитини. Названі відхилення негативно впливають на формування в дитини різних форм діяльності (рухової,усіх видів образотворчої), спричиняють труднощі у засвоєнні математичних знань та мови . До того ж мовленнєві дефекти порушують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Необхідною умовою корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають вади мовлення,є пряма та опосередкована психотерапія мовленнєвих розладів.
Принцип збагачення мовленнєвої практики реалізується за такими напрямами: мовленнєвий контакт з дітьми зі збереженим слухом в умовах безпосереднього спілкування; спеціальна робота із засвоєння основних мовних закономірностей (робота із логопедом).
Зміст,форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекційно спрямованими. Це означає, що кожна тема ,яка вивчається має сприяти не лише засвоєнню знань, умінь, навичок, а й виправленню вад психофізичного розвитку. Також має враховуватися індивідуальна структура дефекту кожної дитини (первинний дефект, вторинні дефекти,подальші ускладнення) та збережені можливості, тобто вивчити досвід дитини,її спрямованість,поведінку.
Для дітей з порушенням розумового розвитку характерними є органічні ушкодження кори головного мозку,внаслідок яких спостерігається недостатня сформованість усіх складових психіки і передусім порушення пізнавальних процесів. Виявляється своєрідність у розвитку відчуттів, сприймання,уяви, мовлення,уваги.
Особливості процесу навчання дітей з вадами інтелекту: повільність процесу навчання; повторюваність у навчанні; простіший виклад матеріалу; поглиблений індивідуальний та диференційований підходи; предметно-наочний характер навчання; розвиток стимулів до навчання та пізнавальних процесів; опора на більш розвиненні здібності дитини.
З метою відстеження ефективності корекційно-педагогічної роботи вихователь може використовувати програму спостережень за соціально-емоційним розвитком,розвитком мовлення, фізичним розвитком та розвитком творчих здібностей. Спостереження проводиться двічі на рік:восени та навесні. Результати спостереження заносять до таблиці,в якій зазначено критерії сформованості та використання навичок (рідко,час від часу,часто, постійно). Матеріали спостереження можуть бути частиною підсумкового оцінювання розвитку дитини.
Спостереження соціально-емоційного розвитку(соціальні та робочі навички) здійснюється за такими показниками: повага до інших(виявляє привітність і турботу до інших); демонстрація самоконтролю (позитивно реагує на критику,виявляє самостійність у набутті навичок самообслуговування); організаційні навички(знає розміщення матеріалів,організовує робоче місце); продуктивні навички у роботі(вміє використовувати допомогу і працювати самостійно,активно залучається до навчальних видів діяльності,легко переходить до нових ситуацій).
У спостереженні фізичного розвитку суттєву увагу приділяють загальній моториці, зокрема: протягом дня підтримує фізичну активність; в іграх виявляє відповідну моторність; робить рухи тіла відповідно до темпу музики.
Спостереження за розвитком мовлення проводиться за такими показниками: володіє структурою усного мовлення; сформованні слухацькі навички; прагне послідовно переказувати події,ставити доречні запитання;
|
|